В міжнародній періодиці немає статей про раси наших бджіл. Недавня поява статті про карпатку в American Bee Journal (ABJ) під назвою “Карпатська гірська бджола” за липень 2022-го року – приємний виняток. Авторка статті Елісон МакАфі — дослідниця з Канади. З основними положеннями статті маю намір познайомити наших пасічників. При цьому ряд неточностей, з нашої точки зору, які є в статті, я не став виправляти. Читачі самі в цьому розберуться. Адже, часопис ABJ широко відомий у світі, і інформація про наших бджіл піде у світ саме в такому вигляді, як описано в журналі.
Матки карпатських бджіл продовжують прибувати з України до Канади. Вони є найменшими переселенцями зі зруйнованої війною країни. Вони вирощені українськими пасічниками, які продовжують працювати, незважаючи на негаразди, викликані війною.
Карпатські бджоли є, як вважається, варіантом або «екотипом» країнських бджіл. Їх ареал – Карпатський хребет, який утворює дугу, схожу на знак запитання по території Польщі, Словаччини, заходу України та Румунії. Дуже мало в Європі залишилося заповідних місць, і Карпати — значна частка цієї незайманої природи. Карпатка також відома, як гірська медоносна бджола (або румунська медоносна бджола, де Карпати лежать на півдні Румунії). Карпатські бджоли відомі своєю винятково м’якою поведінкою.
Один постачальник бджіл у Великобританію описує карпатку як «бджолу-попелюшку» за її спокійну поведінку. Один наш бджоляр з Британської Колумбії, який отримав кілька маток карпатки у 2021 році, сказав, що бджоли з цих колоній були «найменш агресивними ніж будь-які інші бджоли» на його пасіці. Але, як можна було очікувати, для бджоли, що походить із гірської місцевості, вона також цінуються за свою дуже не схожу на попелюшчину зимостійкість і мотивацію добувати корми в бідних умовах гір.
Згідно даних Апіс Донау, фірми по вирощуванню маток в Румунії, карпатські бджоли «частіше збирають корм у холодні, вологі дні, ніж інші раси бджіл і належать до числа кращих рас бджіл для зимівлі». Карпатська бджола з такими рисами особливо підходить до клімату Канади і півночі США. Але, як і для більшості маток, важко встановити їх точне походження і забезпечити контроль генетичних характеристик. Таких робіт щодо карпатки у Північній Америці поки що не було проведено.
Анекдотично, що деякі бджолярі в Канаді кажуть, що карпатка “розвивається весною дуже швидко, вирощуючи розплід, нічого подібного ми ніколи не бачили», в той час, як інші кажуть, що «здається, що нарощування йде повільно», а «виробники пакетів не повинні бути вражені малим розміром сімей». Більше того, не всі погоджуються, що карпатки відрізняються від карніки — раси бджіл, яка стала сьогодні однією з найпопулярніших у бджільництві. І все-таки перспектива появи нової, витривалої гірської бджоли інтригує.
Найдовший політ.
Через триваючу війну між Росією і Україною, Niagra Bee – фірма, що базується в Онтаріо, і яка зіграла важливу роль у створенні дозволів на ввезення маток з України до Канади, скасувала замовлення на карпатські матки у 2022 році, по причині ризиків для українських перевізників. «Ми не можемо ризикувати життям людей заради грошей», – говорить Джордж Скотт, президент Niagra Bee. «Двоє водіїв загинули при перевезенні медичних засобів в Україні”. Але Тодд Каліш, генеральний директор Dancing Bee — ще однієї фірми, має іншу думку. «Моє переконання полягає в тому, що ми повинні допомогти перемогти Україні, підтримавши її економічно. «Не купувати її товар було б у певному сенсі санкцією проти України». Фірма не скасувала свої замовлення і повторно отримала свою першу партію маток з України у травні. Якщо війна в Україні піде на спад, Niagra Bee планує імпортувати 8 тис. пакетів карпатських бджіл, але до тих пір Dancing Bee є найбільшим імпортером бджіл з України.
Ціни на карпатських маток є неймовірно низькі — $45 CAD (канадських доларів за матку), а недавно вони впали ще нижче до 38,85 доларів — порівняно з цінами на інших маток (55 доларів за італійських Бакфаст або 65 доларів США для маток Saskatraz із Каліфорнії), така ціна буде заохочувати багатьох людей жертвувати частину заощаджених коштів в фонд допомоги Україні.
Карпатські матки, імпортовані Dancing Bee у травні 2022 року, прибули до Канади у відмінному стані, незважаючи на довгу дорогу з України в Польщу, потім Канаду. Фірма Dancing Bee крім того започаткувала акцію “символічна матка”, в рамках якої пропонує покупцям маток зробити пожертви, еквівалентні за вартістю до ціни маток, які обіцяє переслати напряму до своїх українських виробників. «Ми жертвуємо це безпосередньо нашим постачальникам в Україні, щоб допомогти їм пережити жахливий сезон», – каже Каліш.
Бджільництво в Україні.
Україна – нація пасічників, з приголомшливими 1,5% задіяного в галузі бджільництва населення, що складає від 600 000 до 700 000 людей, і країна зазвичай входить до числа п’яти найбільших експортерів меду в світі. Україна виробляє близько 60 000-70 000 тонн меду (~132- 154 мільйони фунтів), стільки ж приблизно, що й у США, незважаючи на те, що населення України в сім разів менше.
В Україні також набуло розвитку вирощування маток, що є хорошою підтримкою галузі бджільництва. У 2020 році Україна була додана до зростаючого списку країн, яким офіційно дозволено експорт маток до Канади, куди також входять Австралія, Чилі, Данія, Італія, Мальта, Нова Зеландія і США. У 2021 році ввезено майже 4000 бджолиних маток до Канади з України, що склало близько 1,5% від загального імпорту маток того року. Цього року я (авторка статті) отримала 5 маток.
Моє обґрунтування покупки карпатських маток: я бажала подивитися, як трутні карпаток пристосовані до різних кліматичних умов, які різні межі допуску температури довкілля, з точки зору їхнього виживання та статевої зрілості. Для цього я замовила маток з України, Каліфорнії та Австралії і буду оцінювати трутнів, вирощених тут, у Канаді. Це називається «звичайний садовий експеримент», в якому особини з різним генетичним походженням оцінюються в однакових умовах. Але зрештою я просто заінтригована цією містичною бджолою.
Про що свідчать дослідження?
Дуже мало формальних досліджень було проведено з карпатськими бджолами. В одній статті за 1968 р. вчені ще у тодішньому СРСР стверджують, що у карпатських маток вища плодючість, з точки зору відкладання яєць за добу, порівняно з «далекосхідними бджолами» з Приморського краю. Ті дослідники свідчать про лагідність карпаток. «Ми повинні згадати їх виключно м’яку поведінку», – пишуть вони, «що дозволяє нам працювати з ними протягом усього сезону без димаря і сітки».
Крім того, що були деякі короткі звіти про морфологічні характеристики карпатських бджіл, згідно яких карпатки мають довший хоботок і більший розмір тіла, був проведений експеримент з виживанням карпатки у Молдові – країні між Україною і Румунією. У проекті дослідження Інституту зоології в Кишиневі (Молдова) та Інституту для досліджень і розвитку бджільництва в Бухаресті (Румунія) було досліджено здоров’я та виживання двадцяти п’яти сімей карпатських бджіл протягом 3-х років, у 2015-2018 рр.
Їх метою було оцінити природну стійкість до кліща варроа в сімʼях без лікування. Після третього року без лікування варроа, без лікування інших хвороб, без заміни маток і без додаткової підгодівлі вижили одинадцять з початкових двадцяти п’яти сімей, що складає 44%. Ці цифри може і не вражають, але в деяких регіонах Північної Америки, як це не дивно, бджолярі мають 50% виживання сімей після одного сезону, не кажучи вже про те, що бджіл при цьому лікують і підгодовують.
Для всіх сімей дослідники вимірювали: природний осип кліща, кількість кліщів на 100 бджіл, зараження кліщами розплоду, яйценосність матки (яєць за добу) та виробництво меду, серед інших характеристик. Вони також визначали рису, яка називається «зимостійкістю», де підраховували скільки бджіл пережило зиму стосовно числа бджіл восени. Цей показник оцінки виграшу- успіху є більш інформативним, ніж просто записувати – сімʼя вижила чи ні, оскільки сила сімʼї ранньою весною часто є різницею між втратою-загибеллю бджіл в зимівлі і втратою бджіл через роїння.
Це дослідження було б найбільш корисним, якби були досліджені в порівнянні різні раси бджіл, скажімо, карпатка і карніка, але дані досліду красномовні самі по собі. Протягом трирічного експерименту, яйценосність маток впала, як на диво, від 2500 яєць на добу до 1300 яєць на добу, але цей показник може бути некоректний, оскільки в перший рік відкладання яєць оцінювали в серпні, а на третій — у березні, коли ще матки не вийшли на пік яйценосності. Зимостійкість підвищилася від 80% до 89%, рівень закліщеності варроа за три роки впав з 3% до 1% (це без лікування від кліща, хоча закліщеність також залежить від пори року), і виробництво меду впало з ~100 фунтів на вулик до ~80 фунтів (36кг) на вулик, але більшість людей все одно б останній показник вважали хорошою продуктивністю по меду.
Ці дані – підтвердження, що карпатські бджоли зимостійкі, плодовиті і хороші виробники меду, але це є занадто рано говорити, наскільки добре ці риси будуть збережені, якщо їх перевести в інші регіони, наприклад, прибережні райони Британської Колумбії або жорсткіші канадські прерії. Коли все більше людей зацікавиться цими північними бджолами, як альтернативою імпорту маток із теплих широт, ми зможемо в найближчі роки скласти краще уявлення що до того, наскільки вони продуктивні і життєздатні в наших умовах, але наразі висновки робити ще зарано.
Карпатські матки не доступні пасічникам в США в даний момент. Різноманітність джерел доступного імпорту маток в Канаді може навіть здатися незрозумілим бджолярам США. На USDA – веб-сайті міністерства сільського господарства США Канада та Нова Зеландія є єдиними країнами, імпорт маток і бджіл з яких дозволено до США. Але за даними канадської Асоціації професійних пасічників, кордони США фактично закриті для канадських бджіл. Незважаючи на обмеження, є принаймні один анонімний звіт про карпаток, хто контрабандою ввіз карпатських маток до США в багажі. Якщо це правда, то я явно не єдина, хто закоханий в цих гірських бджіл.
Одна з проблем нашого бджільництва — жодна з наших рас бджіл не входить до міжнародної систематики бджіл. Складається парадоксальна ситуація: ми – одна з провідних держав світу у бджільництві, а ось власних рас бджіл не маємо, хоча насправді у нас є дві оригінальні раси бджіл (було чотири). Просто вони не визнані у світі. В 2013-му році у розмові з Йоргенсоном, тоді президентом Апімондії, я звернув його увагу на цю нашу проблему. Він порадив нам готувати доповіді до міжнародних конференцій і симпозіумів по расах наших бджіл, і таким шляхом можна легалізувати наші раси бджіл. В рамках цієї поради я приготував і прочитав доповідь на Конгресі Апімондії в Туреччині в 2017-му році. Але таких кроків у нас робиться дуже мало. В свій час, більше 20-ти років тому, мною була написана стаття “Про породу бджіл, яка не існує в природі”, де звернув увагу, що наведених наукових аргументів недостатньо, щоб вважати карпатку окремою расою бджіл. З тих пір таких аргументів не добавилося з нашого боку. Про карпатку немає наукових статей в рецензованих академічних часописах, немає досліджень відповідного рівня і доповідей на конгресах Апімондії. Звернемо увагу, що авторка статті використала літературні джерела про карпатку, серед авторів яких – вірменин Аветисян з Москви, молдаванка Чеботару з Кишинева, звіт по статистиці канадійського уряду. Наших авторів у цьому переліку немає. Нам нема що розповісти про карпатку світовій спільноті?
Досить сумнівними є спроби вважати карпатку екотипом карніки. Ареал карніки — Альпи. Поширити ареал карніки ще і на Карпати європейська наука навряд чи погодиться. В ЄС вирішили, що в Європі є 10 рас бджіл, карпатська і українська бджола до цього переліку не входять. Швидше всього карпатку з часом таки визнають окремою расою бджіл у світі. Стаття в ABJ, крім усього іншого, є хорошою рекламою карпатки і кроком у напрямку такого визнання. Те, що не зробила наша наука в просуванні карпатки, зробить наша практика.